Повна назва: Загальноосвітня школа №8 м.Житомира
Скорочена: ЗОШ №8 м.Житомира
Тип ЗНЗ: Загальноосвітня школа
Ступiнь: I-III
Форма власності: комунальна
Тип місцевості: міська
Індекс: 10005
Поштова адреса: Україна, Житомирська область, м. Житомир, майдан Згоди, 5
Телефони: (0412)414614
E-mail: zosh8_zt@ukr.net
Сайт: 8zt.at.ua
ЗНЗ на порталі «Мої знання»: //mz.com.ua/school-wall/15670
Директор: Лавриненко Наталія Вілівна
Мова навчання: українська
Профілі навчання: хіміко-біологічний, філологічний, історичний
Кількість персоналу: 88
Кількість учнів: 862
Кількість класів: 28
Кількість приміщень: 47

                                           

Гіперпосилання на сторінку групи у контакті

http://vk.com/club79230451

 

 

 
Історія школи

 

    Після звільнення Житомира від німецьких окупантів восени 1944 року на прохання партійної організації залізничної станції Відділу шкіл Південно — Західної залізниці відкрили спеціальну школу для дітей залізничників м. Житомира. Вона розмістилась по вулиці Леніна №81 в напівзруйнованій будівлі до воєнної школи №30, яка почала своє існування ще в 1937 році. 
     Першим директором школи була призначена Уралова Анна Георгіївна. 
    В роки Великої Вітчизняної війни в будівлі школи розташовувався військовий шпиталь. Коли окупували Житомир, німці сильно пошкодили будівлю школи. Але за допомогою громади вона була відбудована за короткий час, пізніше в цій будівлі знову розташувалась школа. Спочатку в школі не було необхідного обладнання, наочних посібників. Все це придбалося за допомогою батьків, вчителів, громади. Довгий час учні мусили навчатися за дерев'яними столами, швидкоруч зробленими з дошок. Замість стільців, в класах стояли табуретки. Потім з'явилися парти, спочатку, правда, трьохмісні. 
     Багато треба було зусиль на упорядження шкільного саду. Сад школи представляв собою заболочений смітник. Восени діти за допомогою і вчителів Л. А. Довбиша, Г.П, Уралової, В.В. Соболевої, Л.Ф. Бобровської розчистили це місце від сміття, обсадили його декоративними деревцями, прокопали водовідвідні канави і спланували посадження фруктового саду. Перші дерева в шкільному саду були посаджені учнями і вчителями при директорі Ураловій А.Г. Пізніше озеленення шкільного саду активно продовжили школярі і вчителі під керівництвом директорів Шандри І.М. і Єременко І.Ф. Багато зробили в цьому розумінні вчителя Шендеровський Є.А. і СєлєдєцьТ.І. Вони привели в порядок алею, яка веде до школи від вулиці Леніна. Там, де з часів війни залишилися засохлі дерева, з'явилися стрункі тополі.  Частину саджанців дістали у вчителя креслення  Донцеса Н.П. 
      Березова алея була посаджена учнями 8-В класу VII випуску: Пироговським, Горошниковим, Колосовим, який зараз завідує станцією натуралістів при інституті удосконалення. Дерева були привезені зі станції Курне. 
    Перший педагогічний колектив школи складався з: директора школи Н.Г. Уралової, завуча Бобровської Л.Ф. і вчителів Соболевої В.В., Зелінса Л.В., Процес Л.Є., Галінської М.М. Довбиш Г.П., Тихонової Є.Т., Сахарової, Хорожанса, ВолійниковаБ.Л., Крамного Л.А., Крамнової Ю.В., Островського. Перший педколектив був дружним, ініціативним, працелюбним, працездатним. Працювати приходилося в важких умовах. Вчителі самі заготовляли паливо, отоплювали печі, білили червоні кімнати. В класах печей не було. Замість них стояли тимчасові чугунні пічки з виведеними в вікна класів трубами. Коли вітер задував в вікна, то дим йшов прямо в кімнати класів. Більшість вчителів не мали квартир і жили в школі, в дамі і в холоді, але працювали без перерви, з вогником. 
   В 1946 р. був відкритий 8 клас, і школа почала поповнюватися новими вчителями. Уралову замінив директор Таран В.В., вчителями працювали Тюрин, Острова, Калабу-хов, Сєлєдєц Т.І.,Ненадкевич Н.К., Григорусь З.В.,БоєваА.Ю., Решетова А.Р., Безнащук І.І., Шендеровський Є.А., Гурський. Зі збільшенням педколективу було створено перший вчительський драмгурток. В гурток входили організатор гуртка Гурський, члени гуртка Безнащук, Шендеровський, Тюрин, Крамний, Крамна, Калабухов. Першою роботою гуртка була постановка «Одруження» Н.В.Гоголя. Ця постанова мала успіх. Пізніше в школу прибули вчителя, члени партії: Рабинович С.М., Батракова, Кавтмахер, зам. директора по госпчастині Марьяшкін М.Б. 
    Першим секретарем партійної організації була Батракова. Парторганізація складалася з 6 осіб. Пізніше парторганізація виросла за рахунок прийому вчителів-активістів Полудо А.И., Селедець Т.И., Решетової А.Р., Бобровської Л.Ф., Соболевої В. В., Дмитренко Е.Ф.Під керівництвом парторганізації, вчительський колектив приймав активну участь в перших післявоєнних виборах. Вчителі були головою виборчих дільниць, секретарями, регістраторами, довіреними лицями. 
     Вчителі вели школу малограмотних при ДЕПО, працювали агітаторами, виступали з лекціями та докладами, брали участь в шефських шкільних концертах в Фастові, Коростені, Києві. 
Наприкінці 1946 року в школі була організована комсомольська організація. Першим її секретарем був вибраний Валегурський Леонід. Після Валегурського секретарем комсомольської організації працювала Коровіна Ірина, зараз директор однієї зі шкіл Сибірі, депутат Верховної Ради СССР . Після Коровіної секретарем комсомольської організації був відмінник навчання Коломієць Радомир, нині офіцер Радянської Армії. 
     Комсомольська організація була дуже ініціативною, роботоспроможною. Всі учні з жадністю прагнули до знань. З 114 учнів, перших п'яти випусків 108 осіб одержали вищу освіту. Працюють за спеціальностями: агрономів - 4, лікарів - 3, фельдшерів - 2, вет.лікарів - 1, інженерів - 36, журналістів - 1, бухгалтерів - 4, художників - 1, вчителів - 31, геологів - 3, воєнних - 19,  закінчили аспірантуру – 1. 
     Третім директором був Тюрин, четвертим - Вакуленко, п'ятим-Шандра, шостим - Єременко і сьомим директором з червня 1962 року працює Волошин И.Г. 
     15 листопада 1960 року на основі Постанови Ради Міністрів СССР від 24 жовтня 1960 року  СШ №45 була переведена в ведення Міністерства освіти УССР та почала числитися середньою школою №8. 
     З року в рік школа росла, впорядковувалась. В 1963 році була асфальтована алея, яка вела від вулиці Леніна до школи. Ця робота проводилася за участю учнів школи. Дня забезпечення присутніх гарячими сніданками була збудована, а з часом газифікована столова. 
     В 1964 році під час літньої практики присутні разом з вчителями праці виробили декоративний металевий паркан навколо клумби у пам'ятника В.И Леніна. 
     В 1966 році присутні під час літньої практики побудували залізобетонний паркан довжиною в 140 метрів, оточуючий шкільну дослідницьку ділянку вздовж вул. Котовського і Східної. 
     До 50-літття Радянської влади учні старших класів під керівництвом вчителів Евдощука С.М., Доржова И.П.,  Гупцна ІК. побудували стрілків тир. 
     Школа має в наявності фруктовий сад. Закладений сад декоративних дерев. Школа має добре обладнану географічну площадку.

      Середня школа № 45 ст. Житомир ЮЗЖД користувалася великою пошаною серед залізничних шкіл ЮЗЖД, а потім і школа № 8 серед шкіл м. Житомира, особливо з 1962 р. 

      Звання заслуженої вчительки України було присвоєно Боровській Любов Федорівні. Орденом «Трудового Красного Знамени» - Корчин Маргарита Іванівна. 
      Медаллю «За доблестный труд» в 100-річчя з дня народження В.І.Леніна, в 1970р. були нагородженні: Волошин І.Г., Бобровська Л.Ф., Колбасенко Г.І., Корчик М.І., Дмитренко Є.Ф. 
    Вчителі школи приймали активну участь в суспільно-політичному житті міста. Депутатами Житомирської Міської Ради були: Єрьоменко І.Ф., Барановська Г.А., Волошин І.Г., Коротун Л.Є. Депутатами Богунськї районної Ради – Маковицька Є.Ф., Житомирської обласної Ради – Корчик М.І. 
    Учні школи отримували призові місця на районних, міських та обласних олімпіадах з: російської мови, української мови, математики, фізики, історії, на туристичних змаганнях. При цьому в школі проводились олімпіади по цим предметам. 
     В 1960 році в школі був створений, до 90-річчю з дня народження В.І. Леніна, музей в його честь, перший в Житомирській області. В його створенні активну участь брали вчителі історії: Шендеровський, Корчин, Євдощук, Рабінович, вчитель географії – Селедець, вчитель математики – Винник та вчитель фізики – Лозинський. Значно обновленим музей був в1975 році під керівництвом вчителів історії. Постійно готувались нові експонати. Велась переписка з музеями шкіл № 8 столиць Союзних республік, проводився обмін експонатами. 
Готуючись до 20- річчя Перемоги радянського народу в Великій Вітчизняній війні, учні школи під керівництвом вчителів історії і класних керівників провели велику роботу по вивченню подій Великої Вітчизняної війни на Житомирщині. Зібрані матеріали про діяльність підпільних партійних і комсомольських організацій під керівництвом: Шелушкова, Бородія, Соснової та ін., про дії партизанських угрупувань. Зібрані матеріали були оформлені в альбомах та стендах, які слугували основою для створення в школі музею «Бойової Слави». Така робота проводилась кожного року. 
      Учні ряду класів під керівництвом класних керівників та вчителів трудового навчання їздили на екскурсії в міста – герої: Москву, Київ, Ленінград (Санкт-Петербург), Одесу та фортеця – герой Брест, в Прибалтику. 
      Проводились екскурсії по вивченню бойових подвигів на Житомирщині, учні побували в: Коростені, Овручі, Словечно, Малині, Коростишеві, Баранівці та інших місцях Житомирщини. 
    До 50-річчя Радянської влади в 1967 році кожний клас отримав завдання по вивченню історії м. Житомира, досягнення в розвитку народного господарства і культури, вивчали історію вулиць м. Житомира. Зібраний матеріал був оформлений в альбомах і стендах.
      Постійно проводились зустрічі учнів з учасниками підпілля, з Героями Радянського Союзу, активними учасниками боїв за визволення м. Житомира, партизанами. В школі постійно проводились літературні вечори, присвячені творчості: Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, О.С. Пушкіна та інших письменників. Проводились також історичні вечори до різних історичних дат, хімічні та інші культурні заходи. Проводились вечори: «А нумо дівчата!», «А нумо хлопці!» (організаторами, яких були вчителі фізичного виховання та воєнної справи). 
      На високому рівні знаходилась спортивна праця, в чому велика заслуга вчителів фізвиховання: Денисової В.Г., Петренко І.І. та інших. Щорічно весною проводились традиційні шкільні кроси, найкращі спортсмени школи добивались призових місць на міських міжшкільних естафетах і спортивних змагань по різним видам спорту. 
      Велику увагу уділяли естетичному вихованню. Хоровий колектив школи займав призові місця на олімпіадах шкіл ЮЄЖД і м. Житомира. Хор вчителів школи № 8 також був в числі найкращих в м. Житомирі. 
Восени щорічно проводилися конкурси квітів. Учні школи приймали участь у міських та обласних олімпіадах художньої самодіяльності. В міських конкурсах квітів отримували призові місця. 
    Уділялась значна увага трудовому вихованню учнів. Вчителі трудового навчання Деркач С.В. та Жолудь Ю.І. разом з учнями брали участь в оформленні стендів, для шкільних музеїв. Під керівництвом вчительки Коломієць Н.К. оформлялась школа та актова зала до Нового Року і пам'ятним датам. 
    Учні приймали участь в ремонтній роботі класних меблів, в ремонті класних кімнат, в посадці дерев, в асфальтуванні центральної алеї. Разом з класними керівниками учні школи їздили на прибирання картоплі та хмелю. Під керівництвом вчительки Коломієць Н.К. учні школи під час літньої практики працювали по озелененню і насадженню квітів на вулицях м. Житомира. За рішенням директора школи – Волошина І.Г. почала створюватись історія школи. Були зібрані фотографії випускних класів різних років, класи отримали завдання – завести переписку з випускниками, зібрати матеріали про їх подальше життя. Ця робота продовжувалась і надалі.